– Не думала, Дмитро, що ти просто боягуз. Навіть чесно сказати не зміг, що хочеш піти. Ну так от, тепер ти отримаєш те, що заслужив
– Тобі точно в магазині нічого не потрібно? – запитала Олена ще раз. –
– А мати твоя всю правду сказала, – звузила вона очі. – Це тільки ти не бачиш. Або прикидаєшся, що не бачиш. Ми з Ігорем давно кохаємо одне одного
– Олю, я заміж виходжу, – сказала Варя зі збентеженою посмішкою, – весілля наступної
Ти, до речі, дуже крупно накосячив, Стасе. Я ж попереджала тебе, щоб не світив перед дамами свою тачку, адресу і паспорт
– Люба, ти не бачила мій годинник? – Ти пробував дивитися там же, де
– Що це за чоловік із тобою був? Біля торгового? Товстий такий! – зателефонувала їй увечері подруга
Ольга відчинила двері квартири й увійшла всередину. Олексій незворушно лежав і дивився телевізор. –
– Там же табір дитячий. Ось, прям недалеко. А я сторожем там працюю, черв’яків пішов копнути для риболовлі за паркан. Побачив дим, думаю, дай розвідаю…а тут
Сонце сліпило останніми теплими осінніми променями, кінець серпня вже підсвічував золотом і багрянцем. Дорога
Вона зрозуміла, зрозуміла, що всі ми зрадники, навіть я, хоча мені на той момент було всього тринадцять років. Тому й не хотіла мати з нами нічого спільного і з тобою, братику
Максим стояв перед нею на колінах, а вона сиділа, закривши обличчя руками, і плакала.
– Мамо, це я, Борис, – за дверима пролунав знайомий до болю голос сина. – Відкрий, ми з Даринкою посварилися, вона мене вигнала
На годиннику було без чверті шість, коли Ірина Федорівна повернула ключ у замковій щілині
– Усе добре, я здорова, у гостях. Коли приїду, не знаю. У вас усе гаразд? – Марія не стала поки нічого розповідати доньці
Марія була рада, коли донька оголосила, що виходить заміж. Вже час. У дівках засиділася.
– Ти скажи-но мені, матусю, а за що я маю тобі дякувати? За те, що я все життя у тебе в усьому винен
– Андрію, мені потрібно, щоб ти сьогодні приїхав додому! У мене до тебе термінова
– Любов і сімейний затишок лікують усе! – відмахнулася жінка з променистою усмішкою, – Чи, Ви думаєте, в дитячому будинку їй буде краще, ніж у нормальній сім’ї
… Дитячий будинок, у якому працювала Наталя Іванівна, вважався і був одним із найкращих

You cannot copy content of this page